Успішна операція Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими – додому повернулися 215 наших оборонців

Успіх цієї операції під керівництвом Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими приголомшує, особливо враховуючи деталі обміну. Захисники Азовсталі та їхні командири стали символами українського спротиву та своєю боротьбою зробили значний внесок в об’єднання міжнародної спільноти навколо України.

Серед українських воїнів, яких вдалося визволити з полону держави-агресора, — Герої України Денис Прокопенко (“Редис”) — командир Окремого загону спеціального призначення “Азов”, Євгеній Бова — командир Першого окремого батальйону морської піхоти, Лев Пашко — командир роти “Азову”.

Звільнено з полону також Сергія Волинського (“Волину”), в. о. командира 36-ї окремої бригади морської піхоти, Святослава Паламара, заступника командира полку “Азов” по роботі з особовим складом, Дениса Шлегу, командира 12-ї бригади оперативного призначення ім. Дмитра Вишневецького, Олега Хоменка, командира комендантської роти, який безпосередньо здійснював командування обороною “Азовсталі”, Дмитра Козацького, старшого солдата, фото та відео якого з “Азовсталі” облетіли весь світ.

Додому їде знаменита “Пташка” Катерина Поліщук — парамедик-доброволиця Національної гвардії України. Своїм співом вона підтримувала бойовий дух воїнів у підземеллях “Азовсталі”.

Повертається Мар’яна Мамонова, 30-річна військова лікарка, капітан медичної служби. Зараз вона перебуває на останніх місяцях вагітності.

Серед звільнених — військовослужбовці НГУ, ВМС України, ЗСУ, ДПСУ, ТрО, НПУ, СБУ, Держмитслужби та ДССТ, а також двоє цивільних.

124 захисники, звільнені з полону, належать до офіцерського складу, 89 — до рядового й сержантського складу.

Цей обмін є найбільшим з 24 лютого. На звільнених захисників та захисниць чекає процес реабілітації, адаптації, відновлення та лікування.

ГУР МО України та особисто очільник воєнної розвідки України генерал-майор Кирило Буданов відіграли ключову роль у плануванні та реалізації операції по обміну полоненими, і, як результат, росії було завдано медійної поразки яку можна порівняти з втратою Ізюму та Балаклії. Усе, включно з часом та обставинами проведення обміну, було обрано для максимізації  російських репутаційних втрат. Загалом, призначення Кирила Буданова Президентом Зеленським дало новий поштовх для розвитку української розвідки. Він трансформував ГУР МО України у найбільш дієвий військовий геополітичний інструмент.

Здача в полон героїв Азовсталі стала великою медійною та пропагандистською перемогою для росії, яка значною мірою вибудувала свої виправдання для вторгнення в Україну навколо міфічних “нацистів” полку Азов. Важливість захисників Азовсталі, а надто – командирів – Сергія Волинського, Святослава Паламара, Дениса Прокопенко, Олега Хоменко та Дениса Шлеги для російської пропаганди не мала меж. Їх публічно принижували, щоб підняти дух російських військових, використовували як заручників та засуджували до страти на фіктивних трибуналах, щоб продемонструвати безкарність росії. Досить згадати теракт в Оленівці, де російські загарбники підірвали казарму з полоненими захисниками Азовсталі, вбивши понад 50 українських військових тільки для того, щоб звинуватити в цьому Україну і дискредитувати її на міжнародній арені. Тому обмін двох сотень українських героїв, чиї імена та обличчя облетіли увесь світ, в обмін на Віктора Медведчука і 55 російських полонених є не тільки приголомшливою перемогою України, але й нищівним ударом для Кремля.

Цей обмін викликав значний резонанс у російському суспільстві і завдав руйнівних репутаційних втрат путінському режиму. Проведений одразу після оголошення мобілізації в росії, він продемонстрував пересічним росіянам що Медведчук — кум путіна та агент впливу Кремля, який повністю провалив багаторічну підготовку підґрунтя для російського вторгнення в Україну – є для Кремля важливішим за усі обіцянки суду над полоненими “нацистами” та життя російських військових, які загинули, щоб взяти їх в полон. Через день після того, як путін почав вимагати від росіян пожертвувати своїм життям заради його величі, росіяни на власні очі побачили що їх життя нічого не варті в очах Кремля, а єдині про кого росія піклується — це люди з безпосереднього оточення путіна.

Україна робить усе можливе, щоби всі наші воїни якнайшвидше повернулися додому.

SHARE

Вас може зацікавити